Моє серце радіє, що нарешті Католицька Церква в Україні має прорив в музиці! А таки має - це гурт Кана, де співають і грають професіонали! Особисто я люблю слухати ці пісеньки - вони надихають мене! У Живому журналі вони - kana_band , а співає цікава дівчина hatunka . І зараз вони готуються до Різдва.... (а як готуються)...

зранку ідзеш на кухню
пакуль над сьвежай газэтай
учорашні сёрбаеш вермут
сонца ў сваіх чырвоных
сьвітальных сямейных майтках
вырульвае з прыбіральні
і расчыніўшы вокны
струшвае птушак з дрэў

зь невідочных ангараў
плывуць эскадрыльлі аблокаў
гул з прамысловых ускраін
зліваецца з гулам лядоўні
звонам парожніх пляшак
шолахамі фіранак
і вецер бы п’яны дворнік
стаіць над табой, выдыхаючы
восеньскі перагар

ты ж голы і паўпрытомны
чухаеш пах і паліш
сочыш за зьменай сэзонаў
за іх безназоўнай красою
такою што й сам забываеш
уласны пашпартны нумар
імя і імя па бацьку
і мёртвых сваіх галасы

і толькі бомж пад пад’ездам
у сіняй шапцы з пампонам
пругкім жоўтым струменем
насьвістваючы няўмела
выводзіць на першым сьнезе
магічнае слова “Сеня”
з клічнікам у канцы

Вечір, мокрий асфальт
Кілька покинутих душ при дорозі
Я іду наодинці здіймаючи в серці гвалт
Бо ти моя меланхолія мої сльози

Я не хочу нікого бачити!
Я не хочу нікого чути!
Я не знаю як себе пробачити.
Я не знаю як мені бути...

Чи забути тебе ненароком?
Чи нам поділити серце?
Та може накинутись оком
На ту що відкрила дверцяТа

..поради нашепчуть скорі морози
Що поглинуть міста очікувано
І заразять душу некрозами
Їх не вилікувати аптечними ліками

Намалюй просто сонце серпневе
Тепле-тепле з солоним присмаком
Ну а далі піду вже без тебе
З романтично ліричним вислугом

Поброжу я міськими дворами
Налякаю чужі розставання
В цьому ритмі ще жити роками
Ну а поки кидаю страждання

В той же вечір у теплих кавярнях
Кілька знайдених тіл за столами
Я не знаю хто з нас крайній
Не розкажуть про це і реклами

5.11.09 19:15

ідея share все більше мене цікавить і захоплює
якби лиш мона було
то на весь світ би розніс танці і танці
і запалення легенів теж
я думаю

твіттер завести, чи що?

я придумала все ваши мысли

это все не то.
наверное
я очень хорошая и добрая. в глубине души
я просто не знаю - где у меня душа

Ну что...
Я люблю, любимый работает, теперь у нас нет времени с ним видиться...
Окунулась в фотографию!

Полноценной себя чувствую, еще бы в универе после карантина все решить и жизнь просто превосходна:)

Пойду в краватку!

Смотреть "Вокзвл для двоих"
И думать над фото-идеями:)

Ярош
>Ми роздавали брошури,з закликом переходити на українську.
>Що цікаво-жодної негативної реакції,народ дуже привітно до нас ставився,дуже багато відповідали українською,казали що вони >теж за українську мову.
>Висновок-подібні акції потрібні Донецьку.



Всеукраїнський громадський рух «Не будь байдужим!» («НББ») - єдина в Україні організація громадянського суспільства, яка системно працює задля знищення совковості та шароварщини на рівні окремого українця та цілої держави.



( Read more... )

Вечір. Ми помили Богодарчика у його ванночці, яку ставимо на кухонний стіл, бо лише в кухні на підлозі у нас постелений лінолеум. Яромир, забігши до кухні, аби щось посмакувати перед сном, сідає на мокрий стілець:
- Ай, батьки, а чого тут мокро?
- Та ж братика твого мили, а він бовтався і нахлюпав.
- А бачите, який він, наш Богодарчик, РОЗЛИВАКА!


Пи.Си. від татка: "Як вам неологізм, шановні філологи?" ))))

          Енергетики

Дикий кріп обростає покинуті бічні доріжки
відблисками  дального освітлення сліпучих фар. 
Геометричні фігури з тіней розклеює мольфар —
всі ці життєві угари, побічні ефекти, задишки.

А ми відсвічуємося у жовтому світлі кропу
обминаючи кожен свої асфальтові вибоїни,
мовчазні районування на протертих мапах
видзьобаних позаблокових україн.

Ти акцентуєш на засохлому брудному корінні
викорчуваних дерев —
темних земляних нот найнижчих октав,
що врешті-решт перестають звучати,
і більше не рухаються
під жорстке техно буття.

Щось нам западається
в ці больові точки на мапах
замаскованих цим мінливим жовтим світлом,
через сонцезахисні окуляри калюж
видко погляди янголів,що хутко випаровуються,
і над ними виснуть сліпучі капустянки
бракованими зоровими деталями.
І я змішуюсь із цифрами
своїх особистих дат
на безкінечному табло
з горобинових ягідок,
що наперед вже підбиває
неясні підсумки за місцевим часом,
що фонять і фонять
некотрольованими дурними ностальгіями
у кинутих пластикових пляшках протягу.

Зроблені нами сліди, як горобці, шаленіють у поросі
На корі деревні гриби стертими підошвами кед нас обох,
брудний щебінь тече крізь асфальт, мов густий смоґ.
І з узбіч в нікуди ростуть трави — підліткові гіпофізи.

13 поеток у п"ятницю 13-го!!!
поетичний шабаш у книгарні "Є"

13 листопада, 18.00
книгарня "Є" - вул. Сумська, 3
вхід вільний

участь беруть:

Олена Степаненко (Київ)
Таня-Марія Литвинюк (Київ)
Юлія Стахівська (Житомир-Київ)
Карина Тумаєва (Київ)
Галина Бабак
Настя Велес
Катеринка Каруник
Марія Козиренко
Юлія Максимейко
Олена Рибка
Олена Черниш
Юлія Чорненька
Олена Шпілевська

модерує: вано крюгер!

ПОЕЗІЯ та ГАДАННЯ!
чекаємо на всіх.

Жадан висловився про Володарського:

Честь і слава піонерам культурного фронту, які показали комісії частину тіла, котрої вона так боїться. Хочеться вірити, що рано чи пізно на місці затримання художників-активістів під стінами ВРУ буде встановлено монумент борцям із цензурою та маразмом, де алегорична постать українського трударя буде класти болт на не менш алегоричну постать експерта з питань захисту суспільної моралі. Тож, як говорив класик, нам своє робить!
Тримайтеся, друзі.

подивилась всі серії, шо є. Другий сезон справді попсовіший. Але від першого я просто в захваті :) хто і досі не знає про шо йдеться - обов"язково дивіться. Можу ділитись зі всіма бажаючими :) приходьте в гості і переписуйте :) вартісний серіальчик :)))